Урок музичного мистецтва в 3 класі на тему "Країна співучих мелодій"

Урок музичного мистецтва в 3 класі “Країна співучих мелодій”

Тема. Країна співучих мелодій. Михайло Глінка «Арагонська хота» —

слухан­ня. Українська народна пісня в обробці Григорія Верьовки «Ой на горі жита много» — розучування (с. 22—24).

Мета. Дослідити поєднання елементів різних типів музики в одному творі; розвивати співацькі навички, творчі здібності; створювати правильний ритмічний рисунок вправ; відтворювати ритмічні вправи; виховувати любов до музики.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (в наявності - фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СЭ, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас, портрет М.Глінки, ілюстрації із зображенням збору урожаю зернових культур.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя)

Я вітаю сонечко:

- Здрастуй, золоте!

Я вітаю квіточку:

- Хай вона росте!

Я вітаю дощичок:

- Лийся, мов з відра.

- Гості, Вас вітаю,

Зичу Вам добра!

2. Музичне привітання.

ІІ. Розпівування. Поспівка “Ми - третьокласники”

Слова та музика Дмитра Кабалевського

Ми – третьокласники, ми – третьокласники.

Бо вже дорослі ми, не малюки.

Ми – третьокласники, не малюки.

Поспівки “Дівчатка ми”, “Ми хлопчики”

ІІІ. Ритмічні вправи

IV. Повідомлення теми уроку

1. Робота з підручником, с. 22.

2. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника).

3. Музична гра Ігоря Верховинця.  “Гоп-гоп”    

Дійові особи – усі діти.

Опис гри

Діти стоять у розірваному колі один за одним. Разом з вигуками «Гоп-гоп-гоп!», якими починається пісня, усі тричі при­стукують об підлогу лівою ногою.

На слова «Гу-ту-ту!» виконуються пристуки правою ногою.

Співаючи «Вари кашку круту», діти ілюструють правою рукою, як треба мішати ложкою кашу.

На слова «Підсипай молочка» разом з правою рукою діє також ліва: вона ніби тримає глечик з молоком і ритмічними рухами «підсипає» його в «кашу».

Під спів «Нагодуй козачка» діти починають з лівої ноги ходьбу на місці, вільно розмахуючи руками, і разом з наступним «гоп» рушають уперед.

Так рівним кроком коло марширує до кінця пісні, а потім зупиняється, і гра без перерви повторюється знову.

Мета гри. Розвивати почуття ритму (пристуки під спів). Тренувати здат­ність вільного чергування та координації декількох різних рухів протягом ко­ротких відрізків часу (пристуки ногами, «розмішування» правою рукою і «під­сипання» лівою, ходьба на місці та марш по колу).

Гоп-гоп

Гоп-гоп-гоп! Гу-ту-ту!

Вари кашку круту.

Підсипай молочка,

Нагодуй козачка!

Гоп-гоп-гоп! Гу-ту-ту!

4. Музична грамота. Елементи музичної мови: мелодія, ритм, темп, динаміка.

V. Слухання музики. Михайло Глинка «Арагонська хота».

1. Загальні відомості про композитора.

Михайло Іванович Глинка народився 1804 р. в Смоленській губернії. Дитячі і юнацькі роки провів у маєтку своїх батьків. Близьке знайомство з народ­ною піснею справило великий вплив на його подаль­ший розвиток.

З 11 років Михайло навчався ігри на фортепіано, із 13 років вчився в благородному пансіоні при Пе­тербурзькому педагогічному інституті.

1830 року їде за кордон, де проводить майже 4 роки, з них 3 роки — в Італії. Він грунтовно ви­вчає італійську оперу, особливо мистецтво bel canto (гарного співу). За кордоном написав чимало творів, які були видані в Італії.

Незабаром композитор повертається на батьківщину, але наступні роки він проводить у постійних переїздах. 1856-го року маестро виїхав у Берлін, де й помер у 1857 р. Прах М. Глинки перевезли у Петербург.

2. Аналіз прослуханого твору.

а) Розповідь про Іспанію.

б) Хота.

ХОТА (ісп. jota) — іспанський народний парний танець, який виконується в супроводі ансамблю «рондалья» (бандурія, гітари, мандоліни, кастаньєт) та поєднується зі співом. Музичний розмір 3/4 чи 3/8. Темп швидкий, характер танцю — жвавий, темпераментний. Батьківщиною X. є Арагон, хоча в кожній провінції Іспанії існують місцеві різновиди X. (близько 100), які мають музичні та композиційні особливості. Найбільш поширеною є арагонська X., до якої зверталися М. Глинка, М. Римський-Корсаков, М. де Фалья.

3. Музична грамота. Робота в парах. Визначення понять “пісня”, “танець”, “марш”.

Робота з підручником, с. 23.

VI. Фізкультхвилинка під музичний супровід

VII.   Вивчення пісні

Українська народна пісня в обробці Григорія Верьовки «Ой на горі жита много» — розучування.

1.     Перегляд ілюстрацій про збір урожаю зернових культур.

2.     Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

3.     Робота над піснею.

VIII. Робота в групах. Вікторина “Я – знавець українських пісень”

         ІХ. Підсумок уроку. Релаксація

Х. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя)